|
Давид АкимовХАÏАМЩИНА1. є шлях, що вічно кличе мандрувати Є цвях, що нас тримає біля хати Є вибір! Є! Лише нема питань Хапати нам траву, чи не хапати. (Перевод на русский черного полковника) ВОН ГОРИЗОНТ – ОН ТЯНЕТ НАС СКИТАТЬСЯ. ВОТ КОЛ И ДВОР, ЧТО ТРЕБУЮТ ОСТАТЬСЯ. ЕСТЬ ВЫБОР, ЕСТЬ! НО НЕ ВСТАЁТ ВОПРОС, ДОГНАТЬСЯ НАМ ТРАВОЙ ИЛЬ НЕ ДОГНАТЬСЯ. 2. Читач! Глядач! Якщо бажаєшь знати То ти навчайся сам себе навчати Читай, дивись. А мене ти не слухай Бо инколи я можу набрехати. 3. Спочатку він занадто був малий. Тепер не може, бо вже став старий. Так не гальмуй, - майбутнє в согоденні, Тепер! А завтра залиши для мрій. (Перевод на русский черного полковника) ОН БЫЛ МАЛ, ВСЁ МЕЧТАЛ, КЕМ БЫ В БУДУЩЕМ СТАТЬ. ОН СТАЛ СТАР, ВСЁ ПРОСРАЛ, - И МЕЧТАМ НЕ БЫВАТЬ. НЕ ТЯНИ! ВСЁ ВОЗМОЖНОЕ БУДЕТ СЕГОДНЯ! СЛОВО «ЗАВТРА» ПРИДУМАЛИ, ЧТОБЫ МЕЧТАТЬ! 4. Ти не сумуй, коли приходе лихо. Радій спочатку, потім тихо, тихо Його зненацька голосно - лякай! Воно втече від тебе, як від психа.
|
Давид Акимов |
||||||||||||||||||
|